Лабораторна робота № 3

Лабораторна робота № 3

Тема: Методика викладання теми «Інформація, інформаційні процеси, системи, технології»

Мета: розгляд основних методичних особливостей вивчення понять: інформація, повідомлення, інформаційні системи, процеси та технології.

Вимоги до знань і вмінь: знати основні принципи, форми, прийоми та засоби викладання теми «Інформація, інформаційні процеси, системи, технології»

Завдання до лабораторної роботи

1. Опрацювати відповідний матеріал шкільного підручника або навчального посібника.

2. Розробити розгорнутий план-конспект уроку з даної теми.

3. Розробити систему перевірки знань та вмінь учнів з даної теми, що охоплює всі основні поняття та означення та повинна включати:

− систему контрольних питань для вільного виробу відповіді;

−       систему контрольних питань для диктанту з інформатики;

− систему тестів множинного виробу.

4. Кожне контрольне питання і тест оцінити певною кількістю балів від 1 до 3.

5. Обмінятися розробленими системами з іншим студентом. Відповідно виконати завдання та оцінити виконання товариша за критеріями.

План уроку

Повідомлення. Інформація. Інформаційні процеси. Дані.
Цілі:
навчальна: сформувати уявлення учнів про інформацію, дані та
повідомлення; познайомити з інформаційними процесами.
розвивальна:  розвивати логічне мислення; формувати вміння діяти за
інструкцією, планувати свою діяльність, аналізувати i робити висновки;
виховна:  виховувати інформаційну культуру учнів, уважність, акуратність,
дисциплінованість.
Тип уроку:
засвоєння нових знань;
Обладнання та наочність: комп’ютери, підручники, презентація, проектор.
Хід уроку
І. Організаційний етап
Привітання з класом
Повідомлення теми і мети уроку
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
         Давайте трішечки розімнемось та відгадаємо декілька ребусів, які
допоможуть нам зрозуміти про що буде йти мова.
ІІІ. Актуалізація опорних знань
Повторення раніше вивченого матеріалу – Слайд7.
1. Як ви розумієте поняття «інформація», «повідомлення»?
2. Які органи чуття має людина? Для чого вона використовує кожний з них?
3. Яка відмінність між звуком і літерою, між звуком і нотою, між числом і
цифрою?
4. Ви прочитали умову математичної задачі. Що ви робите далі, щоб
отримати відповідь?
IV. Вивчення нового матеріалу
Розповідь учителя (з демонструванням презентації на екрані)

Повідомлення – це коротка інформація, яку ми можемо отримати з
навколишнього світу (в тому й числі від оточуючих нас людей, тварин і так
далі).
 Відомо, що одне й теж повідомлення можна подати різними способами.
Спробуймо зробити це. Подаймо повідомлення «Сьогодні йде дощ»
Інформація - це відомості, нові знання, які одержує людина.
Процес – це послідовність взаємопов’язаних дій, щотривають протягом
певного часу.
Інформаційні процеси – це процеси зберігання, передавання,
А якщо говорити саме про комп’ютер та інформатику то тут всі пристрої
призначені, щоб зберігати, передавати, опрацьовувати і шукати інформацію.
А сукупність цих технічних пристроїв утворює інформаційну систему.
V. Усвідомлення набутих знань й формування вмінь та навичок
Практичне завдання (Слайд29-31)
Релаксація
Вправа для профілактики короткозорості та порушення зору
VI. Підбиття підсумків уроку
Бесіда за питаннями (Слайд32-33)
1. Що містять повідомлення?
2. Якими способами можна подавати повідомлення?
З. Як людина сприймає повідомлення?
4. Що таке інформація?
5. Чому для людини важлива інформація?
6. Для чого людина зберігає повідомлення?
7.Які носії повідомлень ви використовуєте?
8. Хто і кому може передавати повідомлення?
9. Для чого людина шукає повідомлення?
VIІ. Домашнє завдання

Опрацювати вивчений матеріал. Підготуватись до тестової перевірки знань.

Розробка уроку
Тема: інформація та повідомлення,
інформаційні процеси.

Мета: дати й закріпити загальні знання й
уявлення про інформацію та повідомлення,
про інформаційні процеси.

По завершенню вивчення теми учень

описує:
 взаємозв’язки між поняттями інформація,
повідомлення, дані;
 способи подання повідомлень:
текстовий, графічний, звуковий, відео,
умовні жести та сигнали, комбінований;
 призначення різних пристроїв, що
використовуються людиною для роботи з
даними (комп’ютер, телефон, диктофон,
факс, плеєр, калькулятор, фотокамера,

кінокамера, ігрові приставки, навігатор та
ін.);
 основні інформаційні процеси та пристрої
для їх реалізації;
подає приклади:
 повідомлень, поданих різними
способами;
 інформаційних процесів зі своєї
навчальної діяльності і навколишнього
світу;
розрізняє:
 способи подання повідомлення;
 інформаційні процеси, що відбуваються
під час навчальної діяльності, у
повсякденному житті та при роботі з
різними пристроями.
Обладнання й матеріали: ПК (вчительський)
з встановленими ОС, проектор.

Структура уроку
1. Організаційний момент.

2. Вивчення нового матеріалу.
3. Закріплення вивченого матеріалу.
4. Підсумок уроку.
5. Домашнє завдання.
Хід уроку

1. Організаційний момент
Привітання з класом, знайомство з класом.
Перевірка присутності учнів.

2. Вивчення нового матеріалу

Вивчення інформатики природньо почати з
вивчення базового поняття — інформації.

Інформація — абстрактне поняття, якому
надають різного тлумачення залежно від
контексту. Слово походить від латинського
слова «informatio» (роз’яснення, тлумачення,
поняття, ознайомлення). Як філософську
категорію інформацію розглядають як одну з
властивостей матерії, що відбиває її
структуру.

Етимологія
Саме слово «informatio» складається з
префікса «in-» («в-, на-, при-») і дієслова
«form» («надаю форму, створюю»),
пов'язаного з іменником «forma» («форма»).
В англійській мові слово «information» (в
написанні «informacioun») вперше з'явилось
у 1387 році. Сучасного написання це слово
набуло у XVI ст. У східнослов'янські мови
слово «інформація» прийшло із Польщі у XVII
столітті.

З середини ХХ століття «інформація» стала
загальнонауковим поняттям, але досі у
науковій сфері воно залишається вкрай
дискусійним. Загальноприйнятого
визначення інформації не існує, і його
використовують переважно на інтуїтивному
рівні.

У залежності від галузі використання термін
«інформація» одержав багато визначень.

Розглянемо властивості інформації.

Цінність інформації — це здатність її
забезпечити необхідними умовами для
досягнення поставленої мети.

Достовірність інформації — це здатність її
об'єктивно відображати процеси та
явища, що відбуваються в навколишньому
світі. Зазвичай достовірною вважають
насамперед інформацію, яка несе у собі
безпомилкові та істинні дані, зміст яких
неможливо оскаржити або заперечити.

Актуальність інформації — це здатність її
характеризувати поточну ситуацію.

Оперативність інформації — це
відповідність її збороу та опрацювання
зміні стану.

Ідентичність інформації — це відповідність
стану об'єкта, тобто спроможність
повністю описувати стан об'єкта.

Недоступність (конфіденційність)
інформації — це захищеність від
несанкціонованого доступу.

Суспільна природа інформації — джерелом
інформації є пізнавальна діяльність людей,
суспільства.

Мовна природа інформації — інформацію
виражають за допомогою мови:
 або природної, що використовують у
повсякденному житті для висловлення
думок і спілкування між людьми;
 або штучною, створеною людьми з
певною метою (наприклад, нотна
грамота, мова математичної
символіки, алгоритмічна мова тощо).
Невідривність від мови носія.

Незалежність від творця (творців).

Дискретність інформації означає

таке: засобами висловлювання є слова,
речення, уривки тексту, а щодо змісту —
поняття, висловлювання, описання фактів,
гіпотези, теорії, закони тощо.

Старіння інформації — втрата
достовірності внаслідок змін і появи нової
інформації.

Розсіювання інформації — існування її у
багатьох джерелах.

Поняття інформація, повідомлення,
дані нерозривно повязані між собою. Надалі
ці поняття будемо вживати у такому
розумінні:
 інформація — це сукупність знань про
навколишній світ;
 повідомлення — це сукупність знаків, що
відображають ту або іншу інформацію;
 (комп'ютерні) дані — це інформація,
подана у формі, прийнятній для
зберігання, передавання й опрацювання
за допомогою комп`ютера.

Подамо приклади інформації та джерел її
надходження:
 знання, отримані від учителя у школі;
 відомості, отримані з книг, теле- чи
радіопередач;
 новини з глобальної мережі;
 новини, що ви чуєте під час спілкування з
іншими людьми.

    



Види інформації
Інформацію поділяють на види за кількома
ознаками:

 за способом сприйняття — залежно від
типу рецепторів, що сприймають її:

o візуальна — її сприймають органами
зору (очима);
o аудіальна — її сприймають органами
слуху (вухами);
o тактильна — її сприймають
тактильними рецепторами (на
поверхні тіла);
o нюхова — її сприймають нюховими
рецепторами (у носовій порожнині);
o смакова — її сприймають смаковими
рецепторами (у ротовій порожниі);

 за формою подання:
o текстова — у вигляді послідовності
символів, що позначают елементи
мови;
o числова — у вигляді цифр і знаків, що
позначають математичні дії;

o графічна — у вигляді зображень
подій чи предметів, графіків, карт;
o звукова — усна або у вигляді
аудіозапису;
o відео — у вигляді послідовності
зображень (відеозапису);
o комбінована — поєднує кілька з
перерахованих вище способів
подання;

 за призначенням:
o масова — оперує набором понять,
зрозумілим більшій частині
суспільства;
o спеціальна — містить специфічний
набір понять, які можуть бути не
зрозумілі основній масі суспільства,
але необхідні і зрозумілі в рамках
вузької соціальної групи, де
використовують дану інформацію
(науковці, юристи, медики,
психологи);

o особиста — набір відомостей про
яку-небудь особу, що визначає її
соціальний стан.

При поданні інформації у будь-якому
поданні можуть використовувати умовні
жести та сигнали, які не несуть ніякого
змістового навантаження без попередніх
домовленостей.

Найбільше інформації ми отримуємо за
допомогою зору, розрізняючи:
 літери;
 цифри;
 кольори;
 розташування предметів;
 форму;

 розміри.